Непридатні пестициди – реальна загроза суспільству

З початком процесів реформування аграрного сектору економіки місця зберігання непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин почали втрачати власників, піддаватись руйнуванню, розкраданню та потерпати від пожеж. У водні об’єкти, грунти, атмосферне повітря почали потрапляти небезпечні складові пестицидів, які їх забруднюють.

Детальніше про це розповідає фахівець відділу державного екологічного нагляду (контролю) поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами Державної екологічної інспекції у Чернігівській області Олег Федоренко.

У лютому 2020 року на території Чернігівської області завершилась чергова комплексна інвентаризація місць накопичення заборонених і непридатних до використання в сільському господарстві хімічних засобів захисту рослин, які залишились з минулих часів.

Ось деякі результати її проведення.

Спеціально створеними районними комісіями, до складу яких увійшли і фахівці Державної екологічної інспекції у Чернігівській області, були обстежені всі відомі місця тимчасового зберігання вищевказаних хімічних речовин та встановлено, що наразі вони залишаються в 53 місцях загальною кількістю 276,3 тонни. Зокрема, на територіях Бахмацького, Борзнянського, Варвинського, Ічнянського, Носівського, Прилуцького, Семенівського, Срібнянського, Сосницького, Сновського, Ріпкинського, Чернігівського районів та м. Прилуки.

Майже всі наявні отрутохімікати визнані безхазяйними, в обстежених місцях їх зберігання забезпечується стабільний негативний вплив на всі компоненти довкілля та здоров’я населення прилеглих територій. Причетними посадовими особами районних державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування не вживаються заходи для створення умов безпечного зберігання пестицидів, а подекуди вони взагалі не володіють інформацією про місця розташування та стан цих об’єктів. Самі склади піддаються руйнуванню та розкраданню. Зокрема, в ході інвентаризації встановлено, що за останній рік непридатні пестициди в кількості 8,5 т зникли разом з ємностями для їх зберігання.

Тож, як бачимо, існує реальна загроза негативного впливу пестицидів на довкілля і потрібно терміново вирішувати питання їх повного знешкодження. На сьогодні з усіх існуючих методів найбільш екологічно ефективним є спалювання в спеціальних високотемпературних печах, обладнаних сучасними системами очищення димових газів та контролю за викидами і небезпечними рештками.

Є надія, що причетними можновладцями області будуть прийняті відповідні управлінські рішення для підвищення рівня екологічної безпеки територій, які піддаються негативному впливу місць зберігання непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин.

Олег Федоренко